Знайти друга складно. Зберегти його ще важче, особливо для маленьких дітей. Нове дослідження, опубліковане в Journal of Family Psychology, проливає світло на причини втрати друзів в дитинстві. Найвагомішою із них є контролюючі або маніпулятивні батьки.
Дослідники з Університету Флориди та Університету Ювяскюля у Фінляндії зʼясували, як впливають риси характеру та поведінка батьків на стабільність дружби їхніх дітей.
Вони вивчили дані 1523 дітей з першого по шостий клас та побачили залежність виникнення та розірвання дружніх стосунків дітей від стосунків з батьками.
Дослідники взяли за точку відліку три загальновизнані стилі батьківства:
- контроль дитячої поведінки, такий як комендантська година та моніторинг дій дитини;
- психологічний контроль, навʼязування дитині сорому і почуття провини;
- теплі стосунки і прихильність.
Вони також оцінили наявність депресії у батьків, щоб відокремити вплив стилів виховання від впливу проблем із психічним здоров’ям батьків.
І наостанок науковці оцінювали соціальний статус дітей і те, наскільки вони подобаються іншим дітям, щоб відокремити наслідки батьківського впливу від труднощів, які діти мають у спілкуванні з однолітками.
Це перше дослідження, яке вивчало вплив як статусу серед однолітків, так і моделі спілкування с батьками, на здатність заводити і утримувати дружні стосунки. Метою дослідження було вияснити, чи впливає маніпулятивна та примусова батьківська поведінка на дитячу дружбу.
Результати дослідження виявили чітку тенденцію: негативні сторони батьківства, такі як депресія та психологічний контроль, підвищують ризик припинення дружби. Для дітей із клінічно депресивними батьками ризик розірвання дружби становив 104 відсотків. Подібне, хоча й не настільки різке, збільшення ризику розірвання стосунків з найближчим другом спостерігалося у дітей, яких батьки психологічно контролюють. Батьківська депресія та психологічний контроль однозначно зумовлюють розрив дитячих дружніх стосунків, незалежні від труднощів у колективі однолітків.
Несподіваним висновком дослідження стало те, що позитивна поведінка батьків, як-от теплота і прихильність, ніяким чином не впливає на стабільність дружніх стосунків дітей. Тобто тільки негативна батьківська поведінки має значення для дитячої дружби.
Результати цього дослідження також показали, що більшість дружніх стосунків – тимчасові. Менше 10 відсотків дітей, що були найкращими друзями у першому класі, залишались такими і у шостому класі. Майже половина дітей розсварилися з найкращими друзями протягом першого року спілкування.
Якщо батьки пригнічують та психологічно контролюють дітей, вони створюють афективний клімат, що завдає шкоди відношенню дитини до навколишнього світу. Діти з депресивними та психологічно контролюючими батьками не навчаються здоровим стратегіям спілкування з іншими людьми, тому вони не здатні будувати і підтримувати довгострокові дружні стосунки.
